Призначення міжмережевих екранів

 Призначення, можливості й основні захисні механізми міжмережевих екранів(брандмауерів)

Міжмережевий екран (МЕ) називають локальний або функціонально розподілений програмний (програмно—апаратний) засіб (комплекс), який реалізує контроль за інформацією, що надходить в автоматизовану систему і/або виходить з автоматизованої системи. Також зустрічаються загальноприйняті назви брандмауер і firewall (англ. вогняна стіна).

МЕ виконують такі функції:

• фізичне відділення робочих станцій і серверів внутрішнього сегмента мережі від зовнішніх каналів зв’язку;
• багатоетапну ідентифікацію запитів, що надходять в мережу;
• перевірку повноважень і прав доступу користувача до внутрішніх ресурсів мережі;
• реєстрацію всіх запитів до компонентів внутрішньої підмережі ззовні;
• контроль цілісності програмного забезпечення і даних;
• економію адресного простору мережі;
• приховування IP—адреси внутрішніх серверів з метою захисту від хакерів.

         Існує три типи firewall: мережного рівня, прикладного рівня і рівня з’єднання. Кожен з цих трьох типів використовує свій, відмінний від інших підхід до захисту мережі.

         Firewall мережного рівня представлений екрануючим маршрутизатором. Він контролює лише дані мережевого і транспортного рівнів (див.Модель OSI) службової інформації пакетів. Мінусом таких маршрутизаторів є те, що ще п’ять рівнів залишаються неконтрольованими. Нарешті, адміністратори, які працюють з екрануючими маршрутизаторами, повинні пам’ятати, що у більшості приладів, що здійснюють фільтрацію пакетів, відсутні механізми аудиту та подачі сигналу тривоги. Іншими словами, маршрутизатори можуть піддаватися атакам і відбивати велику їх кількість, а адміністратори навіть не будуть проінформовані.

          Firewall прикладного рівня також відомий як проксі-сервер (сервер-посередник).Фаєрволи прикладного рівня встановлюють певний фізичний поділ між локальною мережею і Internet,тому вони відповідають найвищим вимогам безпеки. Проте, оскільки програма повинна аналізувати пакети і приймати рішення щодо контролю доступу до них, фаєрволи прикладного рівня неминуче зменшують продуктивність мережі, тому в якості сервера-посередника використовуються більш швидкі комп’ютери.

Фаєрвол рівня з’єднання схожий на фаєрвол прикладного рівня тим, що обидва вони являються серверами-посередниками. Відмінність полягає в тому, що firewall прикладного рівня вимагають спеціального програмного забезпечення для кожної мережевої служби на зразок FTP або HTTP. Натомість, firewall рівня з’єднання обслуговують велику кількість протоколів.