Виявлення атак. Захист мереж

 

Виявлення атак. Захист мереж

Типи і приклади мережевих атак

Мережеві атаки поділяють на активні і пасивні.

Активні атаки включають у себе явний вплив на систему, який змінює її стан. Наприклад, це може бути шкідливий програмний код-вірус, впроваджений в виконувану системою програму, спотворення даних на сторінках веб-сайту, блокування мережевого сервісу шляхом "бомбардування" його помилковими запитами. Відмінністю активних атак є те, що після свого завершення вони, як правило, залишають сліди.
Наприклад, змінюється вміст пам'яті, надходять дивні діагностичні повідомлення, додатки починають виконуватися неправильно, уповільнено або взагалі зависають, в характеристиках мережевого трафіку і в інших статистичних даних про роботу системи з'являються незрозумілі сплески активності. Проте ретельно підготована ​​активна атака може пройти непоміченою, якщо фахівці, що відповідають за її безпеку, погано інформовані про можливі наслідки такого роду атак.

Пасивні атаки не порушують нормальну роботу системи: вони пов'язані зі збором інфорції про систему, наприклад, вони можуть прослуховувати внутрішньомережевий трафік або перехоплювати повідомлення, передані по лініям зв'язку. У багатьох випадках пасивні атаки не залишають слідів, тому їх дуже складно виявити, часто вони так і проходять непоміченими. 

На практиці рідко зустрічається активна або пасивна атакою «в чистому вигляді». Найчастіше атака включає підготовчий етап - етап збору інформації про цільову систему,  а потім на основі зібраних даних здійснюється активне втручання в її роботу. До корисної для хакера інформації відносяться типи ОС і додатків, IP-адреси, номера портів, імена і паролі користувачів. 

Безпека мережі — заходи, які захищають інформаційну мережу від несанкціонованого доступу, випадкового або навмисного втручання в роботу мережі або спроб руйнування її компонентів. Безпека інформаційної мережі включає захист обладнання, програмного забезпечення, даних і персоналу. 

Мережева безпека складається з положень і політики, прийнятої адміністратором мережі, щоб запобігти і контролювати несанкціонований доступ, неправильне використання, зміни або відмови в комп'ютерній мережі та мережі доступних ресурсів. Найбільш поширений і простий спосіб захисту мережевих ресурсів є присвоєння їм унікального імені та відповідного паролю.